Нещодавно Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, що є для неї важливим кроком у політичному та соціальному плані. Сотні тисяч наших воїнів щодня та щоночі стримують російську навалу. І тим важче й важливіше показати вже зараз, що ми більші європейці, ніж самі європейці. Чи то питання відсутності корупції на місцях, чи питання культури, чи організації та ведення бізнесу, чи відродження екології у світі – у кожному напрямку нам необхідно ставати кращими. Питання упаковки, здавалося б, украй просте та зрозуміле, доки ми не стикаємося з поняттям «стале пакування».
Щодо поняття «стале пакування»
Нещодавно на замовлення Робочої групи AGVU з упаковки та навколишнього середовища були проведені дослідження, у результаті яких виявили, що кліматичний слід продуктів харчування в середньому у 16-30 разів вищий, ніж вплив упаковки на екологію нашої планети. Таким чином, стало зрозуміло, що саме пакування не приносить такої великої шкоди навколишньому середовищу, як це бачилося раніше, і відмовлятися від неї не є здоровим рішенням. Тому приходимо до висновку, що упаковка для продуктів харчування потрібна, але вона має заощаджувати ресурси. Звідси і з’являється термін «стале пакування».
Стале пакування – це особлива екологічна упаковка, виготовлена з перероблених матеріалів або матеріалів, що переробляються. Для його виробництва використовується мінімальна кількість матеріалу (мається на увазі товщина та загальна кількість для виробництва), а також мінімальна кількість матеріалу для захисту та доставки продукту. Окрім того, воно транспортується екологічно безпечним шляхом.
Тож, якщо раніше упаковка виконувала лише три прості функції (захист, транспортування і просування товару), то стале пакування додає до них ще й захист навколишнього середовища і ставить за основу вирішення екологічних проблем. Досягається це шляхом розробки методів пакування та матеріалів, які ефективно захищають товари, не сприяючи непотрібним відходам.
Труднощі у визначенні приналежності
При цьому ще не до кінця ясно, коли упаковка може заслуговувати на звання «стала». Крім того, не всі цілі сталого розвитку йдуть пліч-о-пліч, наприклад, багаторазові пляшки економлять ресурси, але викликають багато викидів СО2 при транспортуванні на сотні кілометрів. Папір та картон виробляються з відновлюваної сировини та легко переробляються. Однак, якщо на картон нанесено покриття (наприклад, для досягнення бар’єрного ефекту), пластикова плівка, що не підлягає вторинній переробці, може зробити композит непридатним для вторинної переробки.
Хай там як, але тепер кожен виробник упаковки, кожен роздрібний продавець і торговець ЄС зобов’язаний дотримуватися Директиви ЄС з упаковки 94/62/ЄС. Ця Директива встановлює конкретний стандарт, обов’язковий для всіх виробників і роздрібних продавців, а також застосовується до упаковки на всіх етапах її життя: у бізнесі, у роздрібній торгівлі, в офісі, на виробництві та вдома. А з 2023 р. компанії, які продають їжу чи напої для споживання поза домом, також будуть зобов’язані пропонувати багаторазове пакування для своєї продукції. При цьому багаторазовий варіант не повинен бути дорожчим за відповідне одноразове рішення.
Як упаковка може заощаджувати ресурси?
Упаковка має заощаджувати ресурси з точки зору використання матеріалів, а також енергії. Використання ресурсів може бути зменшено кількома шляхами.
Зменшення товщини матеріалу та використання легкого картону. При виробництві картонної упаковки основна увага приділяється використаному матеріалу та його оптимізації. Розміри упаковки, адаптовані до продукту, заощаджують місце та сам матеріал. Це не лише гарне рішення з економічної точки зору, а й з погляду навколишнього середовища. При розробці упаковки увага повинна приділятися міліметрам, щоб матеріалу використовувалося не більше, ніж необхідно для забезпечення функціональності. Щоб забезпечити повну можливість вторинної переробки пакування наприкінці життєвого циклу складаної упаковки, необхідно також враховувати дизайн та друк. Наприклад, УФ-фарби, пластикові покриття, фольга порушують процес циклу. У той час як нові рекомендації підтримують круговий дизайн продукту.
Наразі в європейських країнах відбувається активна робота виробничих компаній над зменшенням граматури та товщини картону вторинної упаковки. Менше фарби, нижча граматура, тонший картон – менше шкоди. Упаковка має залучити, продати та вирушити на переробку. Проблемою є те, що більшість виробників бояться переходити на тонший картон, пояснюючи свій страх тим, що продукція не отримає належного захисту або упаковка матиме непрезентабельний вигляд на полицях магазинів. На захист тонкого картону зазначу, що тонкий, але жорсткий картон чудово справляється зі своїми функціями, тоді як товстий, але пухкий може зовсім не утримати продукцію.
Про необхідність використання екологічної фарби для друку упаковки поки не йдеться, але вже зараз виробники лакофарбових матеріалів попереджають нас, що поступово і вони переходять на більш екологічні складові.
Використання багаторазових і перероблюваних матеріалів. Відповідно до вимог Директиви, матеріал для пакування повинен мати наступні параметри: поновлюваний, біорозкладний, придатний для вторинної переробки. Враховуючи ці характеристики, можна точно стверджувати, що з усіх матеріалів, які використовуються для виробництва упаковки, цій вимозі відповідає тільки картон. Та є й інші матеріали, які можуть частково підпадати під цю категорію.
При плануванні нового екологічного пакувального рішення виробники повинні відповісти собі на такі питання щодо матеріалу:
Упаковка має бути придатною для вторинної переробки, щоб її можна було використовувати як сировину для матеріального циклу. Обов’язковою умовою є наявність інфраструктури сортування та переробки для механічної переробки. Це також означає, що упаковка може потребувати розділення на компоненти.
Зниження вмісту шкідливих речовин та матеріалів. Виробники упаковки зобов’язані використовувати лише ті матеріали, складові яких не зашкодять навколишньому середовищу та зможуть перейти у обробку. У прагненні відповідати все більш жорстким цілям сталого розвитку компаніям необхідно отримувати звіт або сертифікат, де вказуються точні дані про вуглецевий слід та загальний вплив вибору пакувальних матеріалів на навколишнє середовище.
Чудовою альтернативою картону з целюлози може бути новий пакувальний матеріал – трав’яний папір. Виробництво трав’яних волокон відбувається виключно механічним способом без хімічної обробки, при цьому викиди СО2 на 95% менші, порівняно з первинною деревною масою. Також виробництво заощаджує 6 тис. л води на тонну картону. Єдиним мінусом такого картону для замовника можна назвати його незвичайний колір і текстуру. З іншого боку, стійка упаковка може значно виділити бренд серед конкурентів і збільшити продажі.
Альтернативи серед пластиків
Хочу навести приклад нової розробки партнера Сarlsberg компанії Avantium. Вона розробила пляшку для пива Carlsberg із покриттям з полімеру рослинного походження PEF. Він повністю виготовляється з природної сировини, сумісний із системами переробки пластику та може розкладатися природним чином, якщо потрапляє за межі національних систем переробки. Потрібно пояснити, що пластмаси на біологічній основі – це пластмаси, які частково виготовлені з біомаси, тобто із кукурудзи чи цукрової тростини.
З іншого боку, за даними Федерального агентства з охорони навколишнього середовища, вплив на навколишнє середовище не значно покращиться, якщо сировина буде на біологічній основі, а не на копалинах. Екологічний слід пластмас на біологічній основі виявляється у вищому потенціалі підкислення та евтрофікації. Так, повторне використання матеріалу шляхом переробки дає значні екологічні переваги, порівняно з можливою втратою матеріалу в результаті біорозкладання. У той же час упаковка на біологічній основі не може бути утилізована у збиранні біовідходів.
Переваги й недоліки переробленого картону
У паперовій промисловості існує сильне переконання, що паперові волокна можна переробляти не більше семи разів. Але сьогодні ми знаємо, що це так званий міф про сім циклів. Згідно з результатами останніх досліджень Технічного університету Дармштадта, паперові волокна можна переробляти понад 25 разів. Хоча треба відзначити, що при кожній переробці втрачається близько 1% волокнистого матеріалу, тому що не все може бути уловлено сіткою, і це нормально. Результати показали, що картонна упаковка є дуже стійким пакувальним рішенням. Її можна переробляти так часто, як вам заманеться. Картонна упаковка, що була у використанні, має найвищий ступінь переробки серед усіх пакувальних матеріалів і є основою для виробництва екологічно чистого пакувального матеріалу – переробленого картону.
При цьому матеріал на основі перероблених волокон часто важчий, тому що для досягнення бажаної міцності для кінцевого використання потрібно більше волокон. Це може вплинути на вуглецевий слід, транспортні витрати та використання матеріалів. Окрім того, вторинне волокно може створювати проблеми для ліній перетворення та впливати на експлуатаційні характеристики, а також викликати запилення в процесі перетворення.
Хто платить додаткову ціну за стійке пакування?
Компанії-виробники хочуть використовувати для своєї продукції стале пакування. Кожен хоче показати суспільству, що він стурбований питаннями екології, тому що, по-перше, це справді нагальне питання, в яке нам усім необхідно заглиблюватися. По-друге, дії спрямовані на збереження та покращення довкілля завжди працюють у позитивному ключі на бренди.
Але для бізнесу важливо, щоб екологія та економія не виключали один одного. А екологічна упаковка зараз коштує великих грошей. Перероблений пластик, наприклад, коштує більше ніж первинний матеріал. І вартість за нову перероблену сталу упаковку спочатку лягає на підприємства-виробники продукції, а потім переходить на покупця продукції. Дослідницька компанія Inverto провела своє опитування для розуміння, чи готовий споживач нести додаткові витрати на сталість упаковки: 50% опитаних не вірять у це, а 46% вірять, що можна буде перекласти хоча б частину витрат на покупців. Тому виробники продуктів харчування вже зараз починають розробляти стратегії впровадження нових цін на ринок, щоб розділити витрати на нову упаковку зі споживачами їхнього товару.
Переважна більшість опитаних дослідницькою компанією Inverto виробників упаковки, споживчих товарів та роздрібних продавців вважають, що потреба у сталій упаковці різко зросте протягом наступних п’яти років. І якщо Україна має намір все ж таки вступити до ЄС, то вже зараз кожному з нас слід замислитися над змінами у своїй роботі.
Валерія Гранкіна, співвласник типографії ТОВ «СЛАВЕНА
