24 лютого 2022 р. я, як і кожен мешканець міст Харкова та Києва прокинулася близько 4 ранку від звуків потужних танкових залпів у бік нашого мирно сплячого міста. Саме в цей день о 4 ранку життя кожного з нас змінилося, а вибухи в наших містах не тільки залишили чорний серпанок у небі, але й перекреслили всі наші плани та надії на майбутній розвиток. І я точно знаю, що насправді цей жахливий день є нашим загальним повсякденним вчора. Тим вчора, яке назавжди змінило життя українців.
Валерія Гранкіна, співвласник компанії «Славена»
Кінець 2021 р. для нашої компанії ознаменувався двома важливими подіями. Перша з них – нашій сімейній компанії «Славена» виповнилося 23 роки з моменту її заснування. Друкарня «Славена» – це велике поліграфічне підприємство України, яке виробляє картонну упаковку для фармацевтичних, косметичних та харчових підприємств. Друга важлива подія – нам вдалося отримати квоти на постачання картону з Європи для забезпечення упаковкою своїх замовників у повному обсязі. Та враховуючи той факт, що з 2021 р. поліграфічні підприємства України переживали кризу наявності картону на території країни, для нас це було дійсно перемогою.
Ще до того, як почалася криза з постачанням картону до України, ми замислились над розширенням та оновленням своїх виробничих потужностей. Тому ми погоджували кредити, шукали, закуповували та інсталювали нове обладнання. Ми закладали у відкриття нового майданчику купу ризиків та багато знали про світ VUCU, але ніхто з нас і подумати не міг про те, що в сучасному світі потрібно закладати і такий вид ризику, як початок повномасштабної війни в країні. І хоча ми говорили про можливий напад сусідньої країни на нас, у саму війну ніхто не вірив. І тут хочеться відзначити, що вже сьогодні багато підприємств замислюються про те, що при відновленні своїх будівель обов’язково потрібно буде будувати бомбосховища поблизу та всередині підприємства. Чи не це доказ того, як змінюється бачення, цінності, саме життя людей та перебіг бізнесу в нашій країні внаслідок страшної війни?
Ситуація в поліграфії з перших днів війни
Із перших днів війни в Україні більшість підприємств країни призупинили свою діяльність, оскільки напад очікувався на будь-яке місто та в будь-який момент. Пізніше стало зрозуміло, що окупант обрав декілька точок, котрі з якоїсь причини вирішив повністю знищити. Це Харків, Маріуполь, Київ, Ірпінь, Херсон, Суми, Буча, Чернігів, Запоріжжя, Сєвєродонецьк, Лисичанськ. Ось ці міста, де гине найбільша кількість дорослих та дітей, від деяких міст вже практично нічого не залишилось, а якісь і взагалі в окупації. Зі зрозумілих причин життя в цих містах, як і бізнес у цілому, було заморожено, а в деяких містах і досі є таким.
Поліграфічний бізнес – це тони паперу в постійній обробці, дорогі машини і велике виробниче приміщення, яке є легкою мішенню для ворога. Так, у місті Харків одне з великих поліграфічних підприємств було частково зруйноване окупантами, а склад другого також відчув на собі вплив «русского мира». На західній Україні багато поліграфічних підприємств продовжують свою роботу у безпечному режимі, хоча обсяги виробництва дещо зменшились у зв’язку із призупиненням роботи багатьох підприємств-замовників. У той же час у березні та квітні декілька разів ми стикалися із тим, що наші західні колеги не розуміли, чому наше підприємство не може працювати навіть на 5%. А колеги по цеху із центральної України задавали питання про можливість передачі нам роботи на умовах outsource, як це було в часи до війни. Такі діалоги дають можливість зрозуміти: війна відобразилась на всіх по-різному.
Отже, поліграфічні підприємства, що розташовані на території західної України практично не відчули необхідності зупиняти роботу, у той час як підприємства центральної України почали запускатися у квітні цього року, а східної – поки що очікують хоча б деякої зупинки обстрілів для можливості відновлення роботи. Слід підкреслити, що, незважаючи на таку різницю у впливі війни на бізнес в різних регіонах, загальна кількість замовлень для друкарень відчутно знизилась. І це зрозуміло, адже й багато підприємств-замовників поліграфічної продукції були змушені призупинити свою роботу. При цьому відновлення не може відбутися на всі 100% від попереднього об’єму замовлень. Тому велика кількість підприємств сьогодні говорить про своє навантаження в 30-50% від об’єму в довоєнний час.
У такій ситуації можна говорити про те, що більшість друкарень працюють на збереження замовників та підтримку своїх машин. Про прибутковість поліграфічного бізнесу сьогодні говорити важко. Тому в кожного підприємства Харкова та інших міст, які зазнали нападу росіян є своя історія про те, чому бажання працювати на даний час є, але можливості зовсім нема. Зараз ми розуміємо, що російські війська знищують усе, що робить наш народ народом, людей – великими людьми, культуру – високою культурою, а бізнес – сильним бізнесом, який виводить країну на міжнародний рівень.
Що буде з картоном в Україні
Останній рік для поліграфічного ринку був непростим також через проблеми, пов’язані з картоном. Деякі підприємства-виробники картону зачинялися, інші викуповувалися конкурентами, треті були недоступними для ринку України через ціни на їхню продукцію, що злетіли внаслідок транспортування та інше. Підприємства шукали постачальників, укладали договори, отримували квоти і кожен раз переживали про своєчасну доставку цього картону на склад друкарні. При цьому замовники друкарень не завжди відносилися з розумінням до таких подій на ринку поліграфії, внаслідок чого друкарня або втрачала замовника, або знижувала прибутковість за товар до свого нижчого рівня. Питання отримання якісного картону у великих об’ємах та за прийнятною ціною було для поліграфічних підприємств не тільки вкрай важливим, але й іноді й вирішальним у плані розвитку та існування компанії в цілому.
Слід наголосити, що дана проблема зачепила не тільки українських виробників, але й західних. Так, поліграфічні асоціації ЄС повідомляють про те, що наразі друкарні були вимушені робити трьох- або чотирьохмісячні запаси картону, а кожен грам паперу «виривається» з рук продажників внаслідок великих затримок виробництва та вчасної доставки картону. Тому наприкінці 2021 р. багато друкарень вирішило для себе це питання і для кожного це було свого роду тимчасовою перемогою.
З появою «русского мира» в Україну перестав надходити картон із-за кордону, євро знаходиться у вільному плаванні, а логістика подорожчала настільки, що робити навіть попередні прорахунки за тендерами для замовників украй важко. Але до всього цього додалася ще одна проблема: проблеми картону відчуває не тільки Україна, але й Європа. Тут картон дорожчає щомісяця і, читаючи новини зі світу поліграфії, через день можна побачити, як той чи інший виробник сповіщає спільноту або про те, що він продає свої активи на території росії, або про те, що він знову змушений підняти свої ціни на картон. Підвищення цін пов’язано, по-перше, із проблемами наявності матеріалів для виробництва картону, тобто дерева, а, по-друге, з підвищенням цін на енергоносії. Але, якщо раніше ціни зростали в основному на целюлозний картон, то тепер подорожчання зачепило і макулатурний картон, і крафт картон, і гофрокартон. Наприклад, Німеччина в квітні вже повідомляла жартома про те, що незабаром творчий підхід стане обов’язковою умовою для покупки високоякісного паперу. Як на мене, вже й це не рятує закупників.
Дизайн упаковки
Дизайн упаковки в нашій країні завжди сильно відрізнявся від європейського. Більшість вітчизняних упаковок має такий дизайн, що покупець відреагує на неї, навіть якщо ліки йому будуть непотрібні. Це частина нашої культури і наш споживач тільки на шляху до спрощення.
В Європі дизайнери більш націлені на асоціації споживача, просту впізнаваність необхідного препарату, чистий, легкий дизайн, але це все разом з інформативністю. Така упаковка своїм дизайном демонструє, який препарат знаходиться всередині та що саме він допомагає вилікувати. Вона говорить сама за себе. Можна сказати, що найчастіше тут використовується висвітлення інтернаціонального (або швейцарського) стилю. І віриться, що в післявоєнні часи багато замовників перейдуть на більш просте пакування у зв’язку зі зміною цін на картон та інші матеріали, а також через економічну кризу в країні, яку нам точно прийдеться пережити.
За три місяці героїчного протистояння української держави вторгненню росії і її бажанню знищити український народ, наша країна змогла показати свою силу та єдність у прагненні жити вільно, незалежно та заради власних мрій, а не чужих фантазій. Я щиро вірю в перемогу України над російськими окупантами. Звісно, нам знадобиться багато сил для відновлення інфраструктури наших міст. Ми просили про допомогу і підтримку нашої країни у війні, знаю, що нам знадобиться і допомога Європи у відновленні. І зі свого боку Україна вже показала свою силу та свої стандарти Європі.
Україна була прекрасною країною, але тепер вона стане ще й великою, тому що в нас такий народ. Великий народ. Велика Україна. А значить і відновлення, а за ним і майбутнє, стануть також великими!
