Тривале руйнівне військове вторгнення РФ в Україну має і буде мати негативний вплив на ринки упаковки. Тяжкість наслідків посилюється рецесією після пандемії та проблемами в ланцюжках постачань. Виробники продукції в скляній упаковці шукають способи продовжити розвиток і уникнути «ідеального шторму»
Бачення ситуації
Європейські аналітичні компанії до військового вторгнення 24 лютого 2022 р. розцінювали український ринок упаковки як зростаючу силу в глобальному ланцюжку постачання. Наприклад, до зазначеного періоду Україна виготовляла більше 90 тис. т ПЕТ-пляшок для напоїв, більше 700 тис. т транспортної упаковки, більше 900 тис. т скляних пляшок на рік. Сьогодні, коли військова агресія триває, її наслідки продовжують розповсюджуватися у світі та на фоні незакінченої рецесії після пандемії COVID-19 поглиблюють проблеми з ланцюжками постачань. Ці проблеми стосуються майже всіх ланцюжків, починаючи від сировинних і закінчуючи готовою продукцією. Тому аналітики вважають, що переважна більшість галузей наближається до ситуації так званого «ідеального шторму», коли в результаті накопичення негативних факторів значно зростає їхній сумарний ефект, і склотарна промисловість не виняток.
Оскільки довоєнні форми і методи «страхування» ризиків у склотарній галузі втратили свою робочу здатність, виробники споживчої продукції, які використовують для пакування скляну тару, і виробники такої тари намагаються шукати шляхи уникнення «ідеального шторму» та продовжити розвиток. Нижче розглянуто певні управлінські реакції великих виробників на ситуацію, що склалася.
«Очима» великого виробника склотари
Із початком війни третина, якщо не половина, склоробних заводів України, які виготовляють скляну тару для споживчих продуктів, вимушено припинили діяльність внаслідок руйнувань в ході бойових дій чи з міркувань уникнення загроз безпеці. Збиткові наслідки цього відчув не тільки внутрішній ринок, але й ринок європейський, на якому українська склотарна продукція займала суттєву частку в ланцюжку постачань склотари, зокрема – скляних пляшок для різноманітних напоїв.
Так, припинив свою роботу один із найбільших виробників скляної тари не тільки в Україні, але й в Європі – ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод» (входить до групи Vetropak). У спеціальних прес-релізах, опублікованих на офіційному сайті групи, проаналізована ситуація та наведені дані про збитки й наслідки.
У першій половині 2022 р. переважали три основні події:
Різке зростання енергетичних і виробничих затрат призвело до серйозних корегувань ринкових цін у скляній промисловості. Vetropak (за рахунок величини і виробничої розгалуженості групи) зміг компенсувати більшу частину цих додаткових затрат за рахунок надбавки на електроенергію, яка є прозорою для клієнтів. Утім незмінно високий попит на скляну тару в поєднанні зі скороченням потужностей, що викликане зупинкою української скляної промисловості, вже призвели до виникнення низки вузьких місць у задоволенні споживчого попиту в усій Європі.
Приклад реальності в цифрах
Група Vetropak продала 2,69 млрд одиниць пакувального скла в І-му півріччі 2022 р. Через відсутність потужностей на заводі групи в Україні об’єм продажів був на 6,9% нижчим за показник попереднього року – 2,89 млрд одиниць. Консолідовані чисті продажі товарів і послуг досягли 435 млн SFr, тобто виросли на 9%, порівняно з попереднім роком (399,2 млн SFr). Після поправки на вплив валютних курсів збільшення склало 14%. Враховуючи, що обсяг продажів дійсно зменшився, це збільшення пояснюється високими надбавками за електроенергію.
За перші 6 місяців цього року грошовий потік досягнув 81,4 млн SFr, порівняно з аналогічним періодом попереднього ріку (83,7 млн SFr). Маржа грошового потоку склала 18,7% від чистої виручки, за попередній рік – 21%. Через збитки, нанесені заводу в Україні під час війни, корегування вартості в розмірі 46,5 млн SFr довелося списати на півріччя. Тому група Vetropak сповіщає про збитки -9,7 млн SFr (попередній рік: +40,4 млн SFr).
Прогноз на другу половину 2022 р.
Далі, згідно з офіційним прес-релізом, Vetropak бачить наступний розвиток ситуації. Ринок пакувального скла позитивний, і попит на скляну тару залишається високим. Однак ринок схильний до все більш негативних наслідків через інфляцію, загальні тенденції затрат і пов’язане з цим зниження купівельної спроможності. Зростаюча невизначеність стосовно енергозабезпечення (газу та електроенергії) впливає на всю скляну промисловість, що ускладнює прогнозування того, як будуть розвиватися продажі в майбутньому.
Беручи до уваги коливання валютного курсу та загальні умови, група очікує, що вона зможе досягти не набагато більших чистих продажів, ніж у 2021 фінансовому році, а маржа EBIT (Earnings Before Interest and Taxes, операційний прибуток) буде у верхньому однозначному діапазоні. Консолідований результат виявиться значно нижчим, ніж минулого року, через корегування вартості.
Перерозподіл використання видів тари
Як зазначалося, зупинка діяльності українських склотарних підприємств викликала проблеми із запакуванням у європейських власників брендів. Щоб запобігти втратам частки ринку, вони шукають способи продовження постачання своєї продукції, переходячи на альтернативні види тари. Наприклад, англійська компанія Lanchester Wines замінила необоротну скляну пляшку для своїх вин пластиковими пляшками меншого об’єму. Як зазначають фахівці компанії, такий крок – приклад того, як війна, яка точиться за тисячі кілометрів від виробника вин, впливає на дефіцит склотари на локально віддалених ринках. Необоротні скляні пляшки складали близько 15-18% бізнесу компанії. Сьогодні цей великий імпортер і оптовий торговець винами планує збільшити використання пластикових пляшок як мінімум до кінця року. За словами представників компанії, оскільки перехід на пластикову тару відбувся нещодавно, то поки що неможливо оцінити вплив такого переходу на бізнес. Також у заяві підкреслено, що компанія намагається дотримуватися зростаючих норм екологічної безпеки шляхом використання переробленого пластику та пакувальних матеріалів зменшеної маси з метою обмеження створення нових відходів пластикової упаковки.
Від зупинки українських склоплавильних печей постраждали й виробники пива. Наприклад, німецькі пивовари здебільшого використовують для розливу напоїв оборотні скляні пляшки. Нинішній дефіцит таких пляшок виробники пива намагаються поповнити, закликаючи кінцевих споживачів активно повертати тару в оббіг, а не накопичувати її вдома.
У сегменті розливу води в скляні пляшки теж відбуваються зміни, які ілюструє досвід української компанії «АТ Маркет», що розливає високогірні карпатські води під брендом Voda UA. Оскільки доступ виробників мінеральних природних вод до склотари ускладнився в усій Європі, компанія з літа цього року розпочала розлив вод у комбіновану упаковку на основі картону «Тетрапак». «Зараз усі заводи стоять, тому багато наших і деякі європейські виробники припинили випускати воду у «склі», обмежившись пластиком. Ми зі свого боку розуміємо, що в усіх наших виробників пляшки у найближчому майбутньому закінчаться, тому на початку серпня ми запропонували ринку альтернативу склу – упаковку «Тетрапак» об’ємом 0,33 л», – сказав Дмитро Нікіфоров, власник і засновник компанії «АТ Маркет», в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Використання нових типів скляної тари
Ще один зі способів управління ризиками за умов дефіциту скляної тари – перехід на нові типи пляшки. Наприкінці травня цього року великобританський виробник лікеро-горілчаних напоїв Henstone Distillery був вимушений відмовитися від свого класичного стилю скляних пляшок, бо їхній постачальник Verallia призупинила роботу свого заводу «Зоря» в Україні, на якому такі пляшки виготовлялися. Група Verallia – третій за величиною виробник скляної тари у світі. Половина продажів заводу групи в Україні на суму €50 млн припадає на зарубіжні замовлення. Оскільки постачальник склотари не може назвати дату відновлення виробництва, власник бренду прийняв рішення перейти на використання нового формату скляної пляшки для всієї лінійки продукції. Звичайно, таке рішення спричинило додаткові витрати на переробку етикеток, засобів закупорювання, транспортні короби, задля їх відповідності новому формату пляшки. Хоча в своїй офіційній заяві виробник алкогольних напоїв сподівається, що в майбутньому зможе повернути частину свого бізнесу в Україну, цей приклад свідчить: війна в нашій країні підкреслила залежність певних секторів виробництва напоїв від сільського господарства та промисловості України. Різкий спад виробництва ячменю в нашій країні вже суттєво вплинув на світові ціни на пиво, а дефіцит скляної тари призвів до її подорожчання на 50% у деяких країнах Європи, наприклад, у Португалії.
Glencairn Crystal – шотландський виробник кришталевого посуду і декантерів, побачив проблему в тому, що дефіцит склотари належного дизайну є проблемою для виробників віскі преміум-класу з витримкою 18 років і старше, а також інших алкогольних напоїв значної витримки та цінності. Компанія стала постачальником кришталевих пляшок для таких виробників. Інфляція та паливна криза після пандемії, посилена тривалим збройним конфліктом, призвели до нестачі скла. Тому деякі виробники скляного посуду «вбудовуються» в ланцюжок постачання, щоб допомогти виробникам напоїв задовольнити споживчий попит і уникнути «ідеального шторму».
