Статті журналу


Трансформації м’ясної галузі



Українська м’ясна галузь, попри несприятливу загальноекономічну ситуацію, демонструє відродження і стає стратегічним сектором у формуванні національної продовольчої безпеки. У цій статті ми розглянемо вплив війни на цей сегмент, фактори зростання та перспективи розвитку м’ясного сектору.

Ознаки відновлення

На початку війни через значні проблеми із забезпеченням умов утримання тварин і птахів (відсутність кормів, ліків, світла) в окремих регіонах країни частина фермерів і приватних домогосподарств зменшували кількість поголів’я. Через обстріли постраждали великі птахофабрики («Чорнобаївська» в Херсонській обл., «Фенікс» і «Дмитрівська» в Донецькій обл.) та м’ясні ферми («Колос» у Харківській обл.).

Натомість через ускладнення експорту зернових у країні зросли обсяги їх переробки, що призвело до зниження цін на корми для тварин у 2,5-5 разів (залежно від виду). Це сприяло підвищенню рентабельності у тваринництві та стимулювало розвиток галузі. Фермерські господарства почали активно нарощувати поголів’я тварин і птахів для забезпечення потреб споживачів. Зі свого боку це призвело до зміни гравців на ринку та значного імпортозаміщення м’ясної сировини, яку використовували переробні підприємства, вітчизняним продуктом.

Кінець 2022 р. вивів Україну на плато після коливань на початку повномасштабного вторгнення. Тенденції відновлення м’ясного ринку продовжились і протягом 2023 р. За цей період стабілізувалося виробництво. Загальні обсяги забою сільськогосподарських тварин (свиней, птахів, великої рогатої худоби, овець) у 2023 р. становили 3,114 млн т, що на 1,8% більше, ніж у 2022 р. Збільшення обсягів реалізації живих тварин на забій відбулося у Київській (+13,6%), Хмельницькій (+8%), Дніпропетровській (+9%) та Рівненській (+6,9%) областях.

Експорт м’ясної продукції виріс майже в 2 рази, порівняно з 2022 р., проте складає лише 29% від довоєнних показників. Найбільше зростання експорту спостерігається у категоріях свинини та курятини. Основними споживачами українського м’яса наразі виступають ОАЕ та Нідерланди. Обсяги імпорту м’яса та м’ясної продукції, навпаки, скоротилися і складають лише 24% від показників 2021 р. Одна з основних причин такого падіння – зміна ланцюгів постачання, які проходили через країни Азії та були порушені через блокування морських шляхів.

Станом на 2023 р. українське тваринництво значною мірою задовольняло потреби внутрішнього ринку в м’ясній продукції (як сировині, так і готових виробах).

Звички та вподобання змінюються

Війна позначилася не тільки на економічному становищі України, але й мала вплив на споживчі звички та вподобання. З одного боку, відбувається зростання цін на споживчі товари, з іншого, – повна або часткова втрата джерела стабільного прибутку, через що більшість українців перейшли на режим економії та змінили свої споживчі звички.

Так, якщо в 2021 р. у більшості споживчих кошиків траплялися хліб, вода, сік, куряче м’ясо, яйця, молоко, картопля, банани та печиво, то у воєнний період головними продуктами стали хліб, вода, консерви, крупи, сіль і цукор. У продукції неабияк почали цінувати тривалість її зберігання: якщо раніше найпопулярнішими товарами серед українців були варені та копчені ковбаси, то зараз перевага надається в’яленим, термін придатності яких набагато довший, ніж у інших виробів.

У 2022 р. особливої популярності набули консерви, їх активно купували як стратегічний запас на початку повномасштабного вторгнення та під час блекаутів восени-взимку 2022 р. як повноцінну альтернативу харчування з тривалим терміном зберігання при умові відсутності світла. До споживання доєдналися й великі закупівлі консервів державою та волонтерами для забезпечення харчування військових і мешканців прифронтових регіонів. Виробництво м’ясних  консервів набуло значного розвитку й через попит на продукт, і через необхідність переробки сировини в умовах тривалих відключень світла.

Наразі найбільш популярними м’ясними продуктами серед населення залишаються ковбасні вироби, пропозиція яких широко охоплює різні цінові сегменти та задовольняє попит споживачів і за ціною, і за якістю. Із ковбасних виробів почали частіше купувати сосиски та домашню ковбасу, рідше – ковбасу з мармурового м’яса та яловичини.

Серед основних категорій свіжого м’яса українці вживають найбільше курятини, найменше – яловичини. Середнє споживання м’яса птиці зросло у 2023 р., порівняно з показниками попередніх періодів, що пояснюється найнижчими цінами на цей вид м’яса на фоні зниження купівельної спроможності населення. Проте слід відзначити зростання середнього показника споживання яловичини.

Цінові коливання

Ціни на м’ясо та м’ясні продукти, втім, як і на інші продукти харчування, останні три роки демонструють поступову зростаючу динаміку.

Серед усіх видів м’яса найдешевшим продуктом на ринку України все ще залишається курка. Зростання цін на курятину дуже повільне, хоча її собівартість зросла вдвічі, порівняно з 2021 р.

Ціни на яловичину демонстрували різке підвищення у квітні 2022 р. та вирівнювання протягом наступних періодів. Свинина суттєво додавала в ціні в жовтні 2022 р. та квітні 2023 р.

Серед м’ясних продуктів у 2023 р., порівняно з 2022 р., найбільше здорожчала ковбаса копчена (+52,03%). Інші продукти також демонструють стійке зростання цін, зокрема: ковбаса варена (+22,82%), ковбаски напівкопчені (+25,45%), бекон (+14,55%), буженина (+12,05%), сало (+59,75%), сардельки (+15,58%) та сосиски (+19,75%).

Виклики та перспективи

Після тимчасової окупації деяких територій, обстрілів підприємств, відключень світла та інших викликів 2022-початку 2023 рр. українські виробники м’ясних продуктів понесли значні втрати, які стосувалися і сировини (поголів’я), і виробничих потужностей. Проте зараз ми спостерігаємо відновлення усього сектору м’ясної промисловості – від зростання сектору тваринництва до розширення переробних потужностей.

Окремою проблемою галузі залишається нестача кваліфікованих кадрів у сільському господарстві та на переробних підприємствах через мобілізацію.

Загальне зниження споживання м’ясної продукції через міграцію населення частково компенсується переробкою на консерви та виготовленням продуктів тривалого зберігання для забезпечення потреб військових. І хоча ціни на всі продукти зростають, споживання (на одну особу) не має значних падінь, що свідчить про стабільність із боку покупця, який підтримує пропозицію.

Відновлення українського тваринництва сприятиме розвитку м’ясної галузі, й українські виробники мають гарні перспективи розширення своєї присутності на іноземних ринках.

Тяжіння до інновацій

Серед сучасних тенденцій ринку м’ясної продукції слід відзначити розширення каналів збуту та прямий вихід виробників на споживача через власні мережі магазинів. Такий вид просування використовують як великі компанії, так і менші, регіональні. Цікавий кейс у цьому напрямку демонструє МХП, який з 2020 р. розвиває власні мережі закладів харчування, збільшуючи охоплення споживачів своєї продукції.

Розвитком інтернет-мереж і сервісів швидкої доставки стимулюється і сектор е-комерс, що надає можливості замовлення та доставки товарів «до дверей». За окремими групами товарів така послуга доступна тільки у великих містах або локально у регіоні розташування виробника, що пов’язано з логістикою та необхідністю дотримання температурних режимів при транспортуванні для збереження свіжості продукції.

Світові тренди щодо здорового харчування, вегетаріанства чи веганства спричиняють поступове зростання пропозиції «рослинного» м’яса (із сої, капусти, авокадо чи ін.). Такі продукти поступово з’являються в Україні, проте через високу вартість і харчові звички українців такі товари залишаються нішевими і цей сегмент розвивається дуже повільно.

Дмитро Іващук,
аналітик компанії «Про-Консалтинг»